Як допоміжний метод ЕМГ застосовується для диференційної діагностики характеру тремору.

У діагностиці уражень периферичних нервів (травми, тунельні синдроми, корінцеві ураження), при підозрі на полінейропатію, порушення нервово-м'язової передачі застосовується стимуляційна електронейроміографія (ЕНМГ).

Дослідження призначає лікар з обов'язковим уточненням ділянки можливих порушень, зони обстеження.

За результатами стимуляційної ЕНМГ може виникнути необхідність у подальшому проведенні голчастої електроміографії, що додатково обговорюється з пацієнтом та його лікарем.

Тривалість дослідження однієї зони: 30 хвилин.

Голчаста електроміографія

Голчаста електроміографія (ГЕМГ) ґрунтується на визначенні біоелектричних потенціалів м'язів при скороченні та у стані спокою. Дозволяє виявити характер порушень функцій м'язів, їх ступінь і локалізацію.

Дослідження проводиться за призначенням лікаря (невролога, ортопеда, ревматолога та ін.).

Голчаста електроміографія є обов'язковим дослідженням при підозрі на міопатію, бічний аміотрофічний склероз, м'язову дистонію, для уточнення глибини ураження м'язів і прогнозу відновлення при травмах периферичних нервів, великих сплетінь.

Тривалість: 90 хвилин.

Підготовка:

• перед дослідженням за можливістю слід виключити прийом препаратів, що діють на нервову або м'язову системи (попередньо обговорюється з лікарем)
• за 2 години перед дослідженням не можна курити, вживати каву, чай, колу, алкоголь, енергетичні напої та шоколад