Безпліддя — це нездатність подружньої пари до зачаття протягом 1 року за умови регулярного статевого життя без запобігання вагітності. Якщо після року регулярного статевого життя без використання протизаплідних засобів у жінки не настала бажана вагітність, потрібно звернутися до репродуктолога, який допоможе вирішити проблему із зачаттям.
У пацієнток старше 35 років діагноз «безпліддя» ставлять за відсутності вагітності при регулярному статевому житті без застосування засобів контрацепції протягом 6 місяців і більше.
Статистика: за результатами європейських клінічних досліджень, через рік регулярного статевого життя без контрацепції вагітність настає у 82–92% подружніх пар, через 2 роки — у 90–98%. Але цей показник безпосередньо залежить від віку жінок: найгірший показник характеризує вікову групу старше 35 років, а найкращий — 19–26 років.
Відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я існують 22 фактори жіночого безпліддя і 16 факторів чоловічого безпліддя. У клінічній практиці найбільш часто використовується така класифікація, що відображає основні причини безпліддя:
чоловіче
ендокринне (ановуляторне)
трубно-перитонеальне
ендометріоз-асоційоване
маткове
імунологічне
ідіопатичне (нез’ясованої етіології)
поєднане
Діагностика
Виходячи з причин безпліддя, репродуктолог формує план обстеження подружньої пари, причому обидва партнери мають обстежуватися одночасно. Це дозволить не затягувати процес і багато в чому визначить обсяг подальшого обстеження і тактику лікування.
Рекомендована тривалість обстеження для встановлення причин безпліддя складає 3–6 місяців.
Алгоритм обстеження подружньої пари:
спермограма
консультація репродуктолога (для виявлення факторів, що впливають на фертильність; установлення можливої причини безпліддя)
первинний огляд + УЗД
виявлення ендокринних чинників неплідності, у т. ч. обстеження для підтвердження овуляції та повноцінності лютеїнової фази циклу (гормональний моніторинг, УЗД)
імунологічні тести
оцінка стану маткових труб (лапароскопія, гістеросальпінгографія)
виявлення вад розвитку матки та оцінка стану порожнини матки й ендометрія (УЗД, гістероскопія)
додаткові методи обстеження (дослідження на урогенітальні інфекції, цитологічне дослідження, медико-генетичне консультування тощо)
консультації суміжних фахівців (андролог, ендокринолог, мамолог, генетик тощо)
На прийом до репродуктолога бажано приходити обом партнерам, взявши з собою медичні довідки, результати досліджень, які проводились раніше. Лікар візьме їх до уваги при складанні плану обстеження і подальшого лікування.